Лілія Гриневич: Є 2 фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад, – мовна сім’я їхньої материнської мови та мовне середовище дітей
22 лист. 2017
Лілія Гриневич: Є 2 фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад, – мовна сім’я їхньої материнської мови та мовне середовище дітей
| Лілія Гриневич: Є 2 фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад, – мовна сім’я їхньої материнської мови та мовне середовище дітей |
 |
| |
 Чинна система освіти для національних меншин не дає дітям з національних громад розвиватися в межах України та порушує їхні права. Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з керівниками місій країн-членів ЄС 21 листопада 2017 року в представництві ЄС в Україні. «Ми переконані, що не існує єдиного підходу для всіх меншин. Є 2 фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад, – мовна сім’я їхньої материнської мови та мовне середовище, в якому живуть діти. Якщо в початковій школі Закон гарантує навчання мовою меншин, то у базовій та старшій школі ми пропонуємо застосовувати наступні моделі. Перша – для школярів, материнська мова яких належить групи східноєвропейських мов та які живуть у мовному оточенні мови меншини. Інша модель стосується освіти національних меншин, мова яких належать до інших мовних груп, ніж українська. Перш за все, йдеться про угорські та румунські національні меншини. В її межах передбачається, що частка рідної та української мов може відрізнятися залежно від потреб школярів та їх знання мови. У старшій школі збільшується частка предметів, які вивчаються українською», – розповіла Лілія Гриневич. Вона додала, що «мета полягає в тому, аби дати дітям оволодіти мовою на практичному рівні та розвинути грамотність». Рекомендоване співвідношення предметів державною та рідною мовою на різних шкільних рівнях буде визначено в Законі України «Про загальну середню освіту». Точна пропорція предметів, що вивчаються певною мовою або двомовно, залишатиметься на розсуд школи, відповідно до законодавства. Міністр також нагадала, що для впровадження статті 7 Закону «Про освіту» передбачено перехідний до 2020 року. «Наступні 2 роки ми використаємо для того, щоб вдосконалити викладання української мови в тих місцевостях, де мешкають національні меншини. Це, в першу чергу, включає зміну навчальних програм для вчителів, щоб вони були підготовлені до двомовного навчання, а також друк нових підручників з української мови та двомовних глосаріїв. Передбачається й підготовка іншого дидактичного матеріалу для кращого вивчення української мови», – пояснила Міністр. Посол Угорщини висловив думку, що навіть запропонована модель імплементації статті 7 суперечить угодам між Україною та Угорщиною, а також уточнив, чи планує Україна імплементувати рекомендації Венеційської комісії. «В угодах між нашими країнами та у міжнародних документах нема жодного слова про викладання 100% предметів угорською мовою. Щодо рішення Венеційської комісій, то ми давно засвідчили свою готовність імплементувати ці рекомендації, однак зовсім нещодавно прем’єр-міністр вашої країни сказав, що для нього ці висновки неважливі. Також нещодавно я була на Закарпатті і побачила, що попри суперечки про імплементацію спільнота розуміє необхідність змін», – відповіла Лілія Гриневич. Зі свого боку представники Австрії та Франції відзначили важливість діалогу з українськими меншинами, а також те, що сам Закон несе інноваційні зміни в системі освіти і є реформаторським. |