| «Низькі освітні шанси дітей з угорської громади вплинуть на якість життя регіону – лише 2 випускники вступили в медичні виші», – Лілія Гриневич на зустрічі з Геннадієм Москалем |  | | | 
З усіх випускників шкіл з угорської громади в 2017 році лише 164 склали ЗНО на рівні, достатньому для вступу, водночас у медичні виші вступили лише 2 особи: 1 – на бюджет та 1 – на контракт. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час протокольної зустрічі з головою Закарпатської ОДА Генадієм Москалем.
«Я знаю вашу проблему із забезпеченням кадрами в Закарпатській області, особливо низькі освітні шанси дітей з місць компактного проживання громад. Так, низьких освітні шанси дітей з угорської громади вплинуть на якість життя їхніх районів компактного проживання. Наприклад, візьмемо результати цього року. Так, лише 2 випускники зі шкіл з угорською мовою навчання вступили в медичні виші. Один – на бюджет, один – на контракт. Ці діти можуть працювати в громаді, бо вони знають мову, але з такими результатами ви не закриєте потребу в лікарях», – розповіла Лілія Гриневич.
Генадій Москаль відзначив, що не можна вимагати від угорської меншини знання української мови на тому ж рівні, що й від українців чи навіть польської громади.
«Я на свята всіх наших меншин роблю привітання мовою меншин. Угорською мовою мені один листочок треба 3 дні вчити. Переходити з української на угорську дуже важко. Так і дітям, це особлива ситуація. Треба враховувати специфіку», – наголосив голова Закарпатської ОДА.
Лілія Гриневич погодилась, що мови інших груп потребують інших підходів.
«Стаття 7 Закону «Про освіту» достатньо гнучка, щоб створити умови для кожної меншини. Ми розуміємо це і готові до цього», – відповіла Міністр.
На зустрічі також був присутній Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської облради, що також є представником угорської меншини. Він погоджується, що стаття 7 написана загально і дає можливість реалізовувати різні моделі навчання.
«Але, зрозумійте, все залежить від виконавців. Сьогодні ми маємо Міністра, який розуміє, що для мови іншої мовної групи потрібні інші умови для вивчення української ніж, скажімо, полякам. Однак ми хочемо мати гарантії на рівні закону», – пояснив Йосип Борто.
Сторони також торкнулися питання розробки ширшого спектру заходів для поліпшення рівня оволодіння українською мовою.
«Давайте зробимо спільні програми, наприклад, відпочинку для дітей, чия материнська мова українська, та тих, чия материнська мова одна із мов національних меншин», – запропонувала Лілія Гриневич.
Усі прийняли цю ідею і погодилися працювати у цьому напрямку.
| |
