Проголошення незалежності Карпатської України

      Згідно з Конституційним Законом № 328 від 22 листопада 1938 року, що узаконював автономний статус краю, передбачалося проведення виборів і Сойму Карпатської України. В ньому так визначалися хронологічні рамки проведення першого крайового парламенту: «Сойм Карпатської України буде вибраний найпізніше в квітні 1939 року та скликаний в місяць по виборах президентом республіки до міста, яке означить карпато-українська влада». Уряд Августина Волошина планував відкриття Сойму провести в Рахові 2 березня 1939 року, однак президент Чехословаччини Е.Гаха сесії на той день не скликав. До цієї урочистої події була навіть випущена спеціальна поштова марка. Невдалою була також спроба провести відкриття Сойму 9 березня в Хусті. Е.Гаха дозволив скликати Сойм Карпатської України на 21 березня 1939 року, але на прохання Августина Волошина він змінив дату на 15 березня. Члени уряду Карпатської України, як правило, звинувачували Прагу у постійному відкладенні Сойму. Однак, необхідно відзначити, що згідно з Конституційним Законом від 22 листопада 1938 року з боку чехословацьких властей юридичних правопорушень не було.

     14 березня 1939 року на спільну нараду зібралися члени уряду, Української Народної Ради, посли Сойму і провід партії УНО. Після цього прем’єр-міністр Августин Волошин проголосив самостійність і суверенність Карпатської України. Він також призначив скликання Сойму на 15 березня 1939 року, який мав це рішення затвердити, що й відбулося. В цілому було проведено шість засідань Сойму, які прийняли рішення, що мали велику історичну вагу для становлення молодої Карпато-Української держави. Його засідання офіційно проголосили незалежність Карпатської України – республіки на чолі з президентом, яким одноголосно Сойм обрав достойного українського патріота Августина Волошина. 
     Інформаційна довідка. Зі спогадів Августина Штефана: «Присутніх було 22, більше як кворум 2/3 вибраних послів до вибору президента. При виборах президента постало таке запитання: прем’єр Волошин до д-ра Юлія Бращайка і до мене (Августина Штефана): «Я не можу голосувати на себе». Ми обидва сказали: «Пане прем’єре, щоб кворум осягнути, ви мусите голосувати за себе». «Як мушу, то буду». І так Президента Карпатської України обрано 22 голосами, кворум був 21 і 1/3».
      Це стало заслуженою вершиною політичної кар’єри політика. Вияв високої довіри був логічним і справедливим.
  Рішення про проголошення незалежності було викликане різким погіршенням міжнародної обстановки і фактичним розпадом Чехословаччини. До остаточного рішення Сойму Карпатської України владу незалежної держави представляли: прем’єр-міністр Августин Волошин, Юліан Ревай (закордонні справи), Юрій Перевузник (внутрішні справи), Степан Клочурак (господарство), Юлій Бращайко (фінанси і комунікація), Микола Долинай (здоров’я і соціальна опіка). 15 березня 1939 р. розпочав роботу Сойм Карпатської України. Головою було обрано Августина Штефана, заступниками голови Федора Ревая і Степана Росоху, секретарем М.Кочергана.
Інформаційна довідка. Сойм Карпатської України прийняв Конституційний Закон Ч.1.
З оригіналу Закону:

«§1. Карпатська Україна є незалежна Держава.
§2. Назва держави є: Карпатська Україна.
§3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі.
§4. Державна мова Карпатської України є українська мова.
§5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.
§6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім півполі, і Тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середущому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.
§7. Державний гимн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна...».
§8. Цей закон обов’язує зараз од його прийняття».

Тільки після цього Сойм Карпатської України 22 голосами обрав Августина Волошина президентом Карпатської України, який після складення присяги, іменував новий уряд у такому складі: прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Юліан Ревай, міністр внутрішніх справ Юрій Перевузник, міністр господарства і оборони Степан Клочурак, міністр фінансів та комунікацій Юлій Бращайко, міністр здоров’я і соціальної опіки Микола Долинай, міністр освіти й релігійних справ Августин Штефан. Після прийняття цих актів, Сойм відстрочив своє засідання.
Рішення Сойму в черговий раз змінили державно-правовий статус Карпатської України. З цього часу, хоча в деякій мірі символічно, Карпатська Україна перестала бути складовою частиною федеративної Чехословаччини і стала незалежною державою. Проголошення повної незалежності Карпатської України стало важливим державно-політичним актом, хоч не мало міжнародного визнання, бо на це не було часу. Воно було найвищим проявом волі населення, згідно з правом на самовизначення, яке належить українському народові так, як і панівним державотворчим народам. Це стосується всіх українських земель і всього українського народу.